Кілька днів тому я повернувся з Донбасу, позавчора вперше вибрався пройтися Києвом. Біля однієї маленької кав’яреньки дружина порадила мені покуштувати «Джмеля». Уперше. Чом би й ні?..
Замовив. Пані за стійкою відкриває у телефоні рецепт. Це вже трішки насторожує. Але хай.
Запускає кавомашину. Насипає у пластиковий стакан льоду.
Довго дивиться на пляшки з сиропами й топінгами. Вибирає шипшиновий. (Чому в мене не спитала? Не знаю). Наливає у стакан грамів, мабуть, десять. Сироп якийсь рідкуватий для сиропу.
Дивиться у телефон. Бере пакет соку («Садочок» апельсиновий. Не дуже люблю цього виробника), наливає у стакан грамів сто п’ятдесят. Сік трохи змішується з сиропом. Як на мене, такого не мало б бути.
Пані за стійкою бере з машини еспресо. Намагається акуратно вилити в стакан, але акуратно не виходить. «Джміль» уже стає схожий на хруща.
Шматочка апельсину до коктейлю не кладе. Ціна напою — 60 грн.
Смак: ну таке… Мені не сподобався. Шукатиму кращого виконавця 🙂 Але добре те, що в жарку днину випив прохолодний напій.
А ви пили «Джмеля»? Сподобався?